Як треба любити "Свободу", або "Ніхто не хоче зв’язуватися зі "Свободою". Її бояться..."

[zuof8]

Потроху згасають хвилі навколо бенефісу партайгеноссе Фаріон у львівському дитячому садочку. Вирішальну роль у тому, що ця ганьба отримала такий розголос, належить ресурсу Youtube зокрема і світовому павутинню взагалі.
Але річ у тім, що Ірина Фаріон со товаріщі тероризує львівські дитячі садочки вже майже рік. Про це свідчить публікація львівської газети "Високий Замок". Але ніхто з можновладців навіть мізинчиком не поворухнув, щоб спинити цю мерзоту.

І це ще один аргумент на користь того, що ця так звана партія не тільки пропагує відверто нацистську ідеологію, а й використовує тактичні методи своїх німецьких попередників.

Я не знаю, чи буде якась реакція від прокуратури за заявою депутата від ПР, але те, що попередні витівки не знайшли жодної реакції ні у влади центральної, ні місцевої влади міста Львова і ніхто не став на захист пані Зеновії Мацьків, є зайвим аргументом на користь висловленої раніше тези: "там, де торжествує сірість, завжди з'являються чорні".


Нижче копіпаст травневої публікації...

14.05.2009

Хто не з нами – той проти нас

Навчать, як «Свободу» любити, «правильно і красиво» говорити...

Борис КОЗЛОВСЬКИЙ

У боротьбі за чистоту української мови «свободівці» з депутатів і пасажирів громадського транспорту переключилися на підопічних дитячих садочків

Акцію “Говорімо правильно і красиво” започаткувала кандидат філологічних наук, доцент “Львівської політехніки”, один із лідерів ВО “Свобода”, депутат Львівської обласної ради Ірина Фаріон. Почала вона вчити грамоти своїх колег депутатів. Згодом у маршрутках з’явилися листівки з прикладами правильного і неправильного вживання слів, русизмів...

Очевидно, “свободівці” дійшли висновку, що уроки грамотності дорослі люди засвоюють на трійку з мінусом (що вдієш, якщо у школі не навчили), і вирішили переключитися на дошкільний електорат, вихованців дитячих садочків. Поставили собі за мету у всіх дошкільних закладах міста розклеїти свою друковану освітницьку продукцію (плакати і листівки) під девізом “Говорімо правильно і красиво”. Звернулися з листом до начальника міського управління освіти пані Надії Оксенчук. Просимо, мовляв, освятити цю благородну (пишу це без тіні іронії) акцію. Вона не заперечувала... Щоправда, вказівки щодо підтримки цієї акції своїм підлеглим письмово чи усно не дала... Нехай самі вирішують...

Життя скромної трудівниці освітньої ниви, завідувачки дитячого садочка №163 “Сопілка” Зеновії Мацьків можна поділити на дві нерівні частини: до 26 березня 2009 року і після. У цей день до садочка завітав помічник-консультант депутата Львівської міської ради Романа Плахтія. Подальший хід подій викладаємо за текстом запиту депутата Львівської міської ради, голови міської організації “Свобода” Івана Гринди до міського голови Львова Андрія Садового. Представник “Свободи” начебто показав завідувачці копії відповідного листа Івана Гринди та Надії Оксенчук і попросив розмістити друковану продукцію у дитячому садочку. Розмова ця відбувалася у кабінеті завідувачки без свідків, тет-а-тет. Якщо вірити “свободівцям”, Зеновія Мацьків “у вкрай брутальній формі відмовилася прийняти тематичні плакати і фактично вигнала помічника-консультанта з кабінету...”. Іван Гринда у депутатському запиті зазначає, що “акція носила виключно просвітницький характер, не мала ніякої політичної спрямованості і була скерована лише на наочне демонстрування збереження і правильності застосування української мови”. А от кінцівка цього запиту – загрозлива: “Вимагаю терміново створити комісію по проведенню (правильно - “для проведення”. - Б.К.) службового розслідування відносно негідної поведінки Мацьків Зеновії Іванівни та розглянути питання доцільності перебування її на посаді завідувача дошкільного закладу”.

Довідавшись про цей запит, Зеновія Іванівна розхвилювалася не на жарт. 22 роки керує садочком, який має хорошу репутацію, нещодавно відбулася його атестація... Одразу майнула думка: вік пенсійний, комусь потрібна ця посада. У середу до садочка мала прибути поважна комісія, щоб розібратися на місці... У розмові з журналістом “Високого Замку” Зеновія Іванівна категорично спростувала звинувачення у грубому поводженні з представником “Свободи”. За її словами, саме він пообіцяв “провчити”... Щодо мотивів відмови прийняти плакати і листівки Зеновія Іванівна сказала: “Я не мала розпорядження від керівників освіти щодо розміщення цієї друкованої продукції. Окрім того, ці листівки ніяк би не гармонували з естетикою оформлення дитячого закладу, це ж не маршрутка... Та й не бачила особливої потреби у такій наочній продукції. Наш садок відвідують не лише українці, а й діти з російськомовних родин. Усе спілкування у нас - виключно українською мовою. Я сама український філолог, вихователі наші розмовляють “правильно і красиво”, дбаємо про мовну культуру дітей. Дивно, що мене вчать любити Україну і нашу мову...”.

Довідавшись про цю конфліктну ситуацію, письменниця, редактор дитячої газети “Галицьке юнацтво” Марія Людкевич звернулася до редакції з листом. Невеличка цитата: “Маю право сказати, що садок є одним з кращих у пропагуванні української мови, книги, культури. Це я бачу на різних заходах протягом року: свято писемності, української мови і книги, сучасної казки”.

Авторові цієї публікації ясно як Божий день: не там шукає “Свобода” ворогів України й української мови. Погрози зняти з роботи, пошуки “ворогів народу” нагадали мені більшовицьке гасло “Хто не з нами - той проти нас”. Цілком природним є бажання кожної політичної сили “показати роботу”, “засвітитися” на електоральному полі... Але чи правильний (а точніше, чи єдиний) це спосіб, якщо йдеться про дитячі дошкільні заклади? Пані Ірина Фаріон могла б влаштувати якісь мовні курси для вихователів дитячих садків. А чому б “Свободі” не допомогти садочкам дитячими книжками, іграшками, дрібним ремонтом приміщень і майданчиків? Як казала героїня Ірини Муравйової, “не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально...”.

Із запиту Івана Гринди випливає, що всі дитячі садочки прийняли листівки і плакати, і тільки “Сопілка” відмовилася “танцювати” під дудку “Свободи”. Цікаво, чому? Мав розмову з кількома вихователями садків. Цей феномен вони пояснили просто: “Ніхто не хоче зв’язуватися зі “Свободою”. Її бояться. Знайшлася одна людина яка не побоялася...”. Невже “Свобода”, яка відчула силу після виборів у Тернополі, бере на озброєння методи погроз та залякування?

P.S. Моя домовлена зустріч з паном Іваном Гриндою не відбулася. Прийшов до офісу і поцілував клямку. Також я телефонував, щоб отримати коментарі на мобільний Олега Тягнибока. Трубку взяла помічниця і сказала, що він на спілкування не має часу. Я залишив їй номер свого мобільного телефону, але дзвінка від лідера “Свободи” так і не дочекався. Неетично це виглядає. А щодо правильної мови, то вчитися треба усім і нещадно воювати з русизмами. У запиті пана Івана читаємо: “Мацьків Зеновія Іванівна, не дивлячись на те...”. А “правильно і красиво” – “незважаючи на те...”.
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=73684