
Добрий вечір вам, малята, любі хлопчики й дівчата!
Сьогодні буде серйозна, сумна, економічна казочка про світову економічну кризу. Тому сідайте, дітки і слухайте.
Сумна казочка про кризу
Жили собі в Україні селяни. Жили не те щоб добре, але й не погано – дякувати Богу, земля є, руки є, голова є. Щось собі винаходили – спочатку колесо, потім плуга, потім млина. Працювали з ранку до ночі, тому і хліб був, та і сало теж водилося. Але одного разу з далеких країн приїхав банкір. Зустрівся він з сільським головою і говорить:
- Те, що ви робите – це нісенітниця, shit. Я готовий вам все це продати, у мене цього всього – і коліс,і плугів, і млинів повно. Причому все нового покоління. Але, я бачу, у вас немає грошей?
Сільський голова ствердно мугикнув "Угу!".
- Тоді, - говорить банкір, - я готовий у вас дещо купити. Вам це все одно не потрібно. Я маю на увазі очерет.
Сільський голова пожвавився.
- Очерет?
- Yes, - говорить банкір. - У нас, в розвинених країнах, фешн на ікебани. А свого очерету не вистачає.
- Скільки вам потрібно? - питає голова.
- Спершу тонну.
- Це декілька ставків виходить, – порахував голова. У селі було багато ставків, і очерету теж. - Можна, - погодився голова. - А скільки, так би мовити, грошей?
- Ну, по долару за кілограм, - запропонував банкір.
“Ого”, - подумав сільський голова, - “це ж тисяча доларів!” – Домовилися, - погодився він.
Селяни зібрали тонну очерету, банкір розплатився і виїхав.
Через місяць він повернувся і знову купив тонну по одному долару за кг. Так він почав приїжджати регулярно.
Сільський голова з часом усвідомив, що працювати і не обов'язково. Тут можна гроші зрубати на очереті. Але оскільки він голова, тобто влада, то він віддав самі кращі ставки своїм родичам. Ті кинули роботу, почали збирати очерет. Після декількох місяців родичі настільки розледачіли, що очерет збирали вже наймані селяни, які заради цього кинули свої плуги і млини.
Через деякий час в село приїхав іноземний консультант. Він зустрівся з головою і говорить:
( а тут продовження казочки )
Така то була хуйня, малята...
ДОБРАНІЧ. ВАШ ДІД ПАНАС.