Головне завдання - другий термін Ющенка: першоквітневі тези українського націократа.

[zuof8]

Ніщо не може зупинити час. Час перемоги української національної ідеї і національної, справді народної, влади, настає. Влади, яка врешті-решт зможе задовольнити потреби української нації, вимести з українського дому все сміття, весь непотріб, що його засмічує, що не дає вільно дихати на повні груди українському робітнику.
Треба зрозуміти, нарешті, справді українському загалу, що владу помилково ототожнюють тільки з політичною владою та її вищою формою - владою державною. Насправді, вона є надзвичайно багатомірним суспільним явищем і охоплює всі сфери життя - не тільки політичну, але й соціально-економічну і культурно-духовну. Отож, націократія, як ПОВНОвладдя української нації на українській землі - це забезпечення верховенства українських національних інтересів у всіх названих сферах.
Сьогодні, коли до виборів Президента України лишилось менше року, українцям необхідно визначитись - хто з відомих політичних діячів країни спроможний розчистити шлях до перемоги повновладдя української нації, стати українським Гінденбургом.
Зрозуміло, що задля перемоги української націократичної влади, необхідно виконати велику підготовчу роботу. По-перше, необхідно кінець кінцем остаточно зруйнувати наслідки імперської радянскої влади. Знищити всі монументи радянської епохи, змінити шкільну і вузівську програми таким чином, щоб у підсвідомості молодих українців було сформовано вороже ставленя до радянського минулого, щоб вони знали і відчували, що "савєцкая" влада була і є основним ворогом української нації і української держави, що сучасним її уособленням є Кремль і путінсько-мєдвєдєвський режим.
Півроку тому здавалось, що таку роботу могла виконати Юлія Тимошенко, незважаючи на своє сумнівне етничне походження. Але після газових перемовин у Москві, після випрошування п'ятимільярдного кредиту, що заганяв Україну у боргову кремлівську яму, стало зрозумілим, що Капітельман-Григян продовжує виконувати настанови своєї вірменсько-москальсько-жидівської рідні. Не може жидва бути провідником українського національного духу. Це є абсурдом з абсурдів.
І тому, дивлячись на сучасний український політикум, справжньому українському соціал-націоналісту і націократу має бути зрозумілим, що єдиною людиною, яка може привести нас до влади, як це не дивно, є нинішній Президент України Віктор Андрійович Ющенко.
1. Суспільство ще не готове до повного сприйняття націократичних ідей. Для того, щоб ідеї оволоділи масами, потрібен певний час. І наявність на вищому державному щаблі людини, яка створює підгрунтя для цього, є надзвичайно корисним і навіть необхідним.
2. В суспільній думці державний апарат, нехай іноді безглуздо, недолуго та не завжди послідовно, але все ж таки проводить заходи з дискредитації радянського минулого, роз'яснює натовпу злочинну суть радянського режиму, при цьому замовчуючи або паплюжуючи перемоги та досягнення України за часів радянської влади. Незважаючи на шалений опір п'ятої колони, поступово звужується коло використання російської мови. Створюється бар'єр щодо доступу в майбутньому до державної влади нащадків імперсько-совєцьких окупантів через обмеження їх доступу до вищої освіти.
3. Інтелігенція поступово починає сприймати теорію української нації як першооснови сучасної європейської цивілізації. І неважливо, що для цього бракує наукових фактів. Ідеологія і масова віра значно важливіші, ніж псевдонаукові аргументи! А в найближчому майбутньому всі археологічні знахідки можна буде трактувати в потрібному нам напрямку.
Поєднання структур ідеологічно-історичних і поліцейських, як це є сьогодні в СБУ, дуже корисно і перспективно. Це дасть можливість в майбутньому перетворити СБУ із аморфно-крихкої структури у справжній корпус з охорони національної держави, як структуру зі значно ширшими повноваженнями і можливостями, ніж звичайну контррозвідувальну спецслужбу.
4. Конче необхідна подальша дискредитація псевдодемократичних інституцій - судів, місцевих рад та решти місцевих органів влади, парламенту і парламентаризму як такого. Системна корупція в органах державної влади полегшить майбутнє руйнування державної машини і, відповідно, побудову нової, української націократичної державної машини, що буде побудована на інших принципах, ніж сучасна псевдодемократична. І Віктор Ющенко з цим завданням упорається значно ліпше, ніж будь-який інший політичний лідер. Разом з цим, з плином часу в СБУ, армії, МВС до керівних посад в середній та навіть в вищій ланці керівництва місця займуть люди, що не мають значного досвіду служби в радянських силових структурах, ці люди з одного боку будуть вкрай незадоволені рівнем корупції в відповідних структурах, а тому стануть нашими ідейними прихильниками, що значно полегшить наш майбутній прихід до влади та забезпечить розбудову української національної держави.
5. Силовий тиск на неукраїнських за походженням олігархів дасть можливість реприватизувати їх власність, націоналізувати її або передати у приватні руки до національно-патріотично налаштованих бізнесменів, що будуть працювати не на власну кишеню, а на національну українську державу. Але це справа майбутнього, а до цього часу у них необхідно підтримувати ілюзію стабільності. Що може бути пов'язаним теж лише з нинішнім українським Президентом.
6. Таким чином, стає зрозумілим, що в інтересах розбудови майбутньої соціал-національної української держави конче необхідною є перемога Віктора Ющенка на президентських виборах. І тут постає питання: яким чином український національний рух може допомогти досягти цієї перемоги?
Головними суперниками діючого президента є, по-перше, Юлія Григян-Капітельман. Тому головним завданням є дискредитація БЮТ, особливо у західних регіонах України. По-друге, таким суперником є Віктор Янукович. Тому ці дві партії є сьогодні головними ворогами українського національного визвольного руху. Їх дискредитація не має бути надто складною проблемою, головними аргументами проти них може стати розповсюдження інформації про статки чільників та їх підлабузників. Тернопільский досвід показує, що кадрова та фінансова нерозбірливість БЮТ та ПР дає можливість легко їх дискредитувати. Нам залишається лише правильно розставляти акценти.
Складніше буде з лівими організаціями, зокрема з КПУ, ПСПУ та проросійськими організаціями Криму, Одесщини та Донбасу. Але з ними головна боротьба має розгорнутись вже після виборів Президента. Необхідно всіляко демонструвати їх зв'язок з Кремлем, дискредитуючи їх в очах українського населення, що допоможе в майбутньому остаточно їх перемогти. Це, так би мовити, стратегічне завдання, завдання на перспективу.

Перемога українського національного визвольного руху вже не за горами. Браття, єднаймося! Слава Україні!

P.S.

Фото от papasha_mueller

– Скажи, а ты как – сначала напишешь, а потом уже вставляешь национальное самосознание?

– Нет, – сказал Виктор. – Сначала я проникаюсь национальным самосознанием до глубины души: читаю речи господина президента, зубрю наизусть богатырские саги, посещаю патриотические собрания. Потом, когда меня начинает рвать – не тошнить, а уже рвать, – я принимаюсь за дело...

А.и Б. Стругацкие, "Хромая судьба", 1984 год

P.P.S.
Використано матеріали ВО "Свобода", зокрема статтю заступника Голови ВО "Свобода" з питань ідеології Олександра Сича , матеріали сайтів http://www.nazireich.net/, http://drittereich.info, книги Жака Деларю "Історія гестапо", Леоніда Млєчина "Адольф Гітлер та його російські друзі", а також матеріали з персонального сайту Олега Тягнибока.

P.P.S. Щоб пересвідчитись в тому, що ця хуліганська витівка має під собой реальне підгрунтя, пропоную ознайомитись з цим матеріалом.