Партия Регионов: этноцЫд в Российской Федерации...

Язык не отпускает // Раде предложен еще один языковой законопроектВ Верховной раде зарегистрирован законопроект о государственном языке. Автор документа народный депутат Николай Катеринчук назвал его приложением к Конституции, в котором детально описаны пути развития и защиты украинского языка. Как рассказал "Ъ" господин Катеринчук, за основу при его разработке был взят закон "О государственном языке Российской Федерации". В Партии регионов этот законопроект охарактеризовали как этноцид и предвыборный ход оппозиции. Говорить о новых правилах в языковой политике можно будет только после избрания нового состава Верховной рады, отмечают эксперты. открыть материал…

О том, что такой законопроект "появился", я написал фейковую запись еще тринадцатого числа, сопроводив его текстом собственного изготовления. Теперь господин Катеринчук таковым законопроектом разродился на самом деле. В задаче спрашивается: эуропэйцю довбаний, что мешало таковой законопроект с соответствующими комментариями запустить в Раду два, три, четыре года назад? Теперь конечно, шансов его принять ноль целых хрен десятых.


Так что малороссийские рЫгиАналы открыто заявили: этноцЫдит подполковник Путин нерусские народы в Российской Федерации. Ай-ай, какое лицемерие, дядя Гадя Калесниченка - твоего же сынулю дядя Путин через Россотрудничество кормит. А ты его так приложил! Какая чОрная неблагодарность...

ЗЫ. На сайте Рады текста законопроекта нет, к сожалению...

Богдан Сільвестрович Ступка: "Я завжди під горою. І весь час треба цю гору здобувати."

На Газеті.уа викладено частину щоденників Богдана Сільвестровича Ступки. Ми ще не зрозуміли, яку велику людину втратили...

У світі є багато акторів, які можуть робити те, чого не можу я. Нещодавно у московському театрі "Современник" дивився виставу "З наступаючим". У ній грають Сергій Гармаш і Леонід Ярмольник. Я сміявся до сліз. Не знаю, чи зумів би так розсмішити. Коли молодший був - можливо.

Узяв зо 30 молодих акторів. Страшні трудоголіки. Можуть цілодобово сидіти в театрі й працювати. Усіх своїх акторів називаю дітьми. Звертаюся до них "синочку", "донечка". Коли свариш - толку мало. Є інші санкції - зняття зарплати, звільнення. Але за 10 років роботи худруком у театрі ще нікого не вигнав.

Прощаю все. Це прийшло з часом. Дехто старіє і ще дурніший стає, а хтось - навпаки. Відношу себе до тих, що мудріші. Якісь негаразди, конфлікти на сцені, з режисером чи партнером - іду до нашого замдиректора Данила Даниловича Федоряченка. Йому зараз 91-й. Він підтримує, каже: "Так, так". І в самому розпалі закінчує: "Прости йому". Простити - набагато краще, ніж когось покарати.

Талант - не гроші, не ковбаса, не шинка. Не вирахуєш, скільки відсотків його є. У когось проявляється швидко, у декого - поступово. Треба мати терпіння й чекати, коли прилетить цей птах.

Чи кожен може бути актором? Шекспір сказав, що весь світ - театр, а Сковорода додав, що кожен грає ту роль, на яку його поставили. А ставить на роль Бог.

( Не шкодую, що щось проходить повз мене. Як життя пливе, так нехай пливе. Радий, що здоровий, що можу спілкуватися.  )